З Чехії в Україну ідуть три вантажівки з гуманітарною допомогою

До прифронтових містечок України вирушили 3 вантажівки з різдв´яними подарунками для дітей, ліками, продуктами харчування, теплими речами, будівельними матеріалами, та іншим, так потрібним зараз на сході, добром.

Події в Сірії і Парижі, на жаль, абсолютно витіснили Україну зі світових ЗМІ. У всіх склалась хибна думка, що війна в Україні закінчилась. Дякувати Богу, в Чехії є люди, які розуміють, що нічого не закінчилось. Допомогу люди привозять з різних куточків Чехії в Брно- ГО “Бажання допомагати”( Chuť pomáhat), до Праги- ГО “Українська Європейська Перспектива”. Ми пишаємось, що вже вкотре допомагаємо чехам зібрати і підготувати до відправки життєво необхідні речі.

Розповімо вам про людей, завдяки яким в Україну вже вкотре їде чеський гуманітарний конвой.Квідо Штєпанек – людина, яка має мужність і добре, відкрите серце. Насправді в першій лізі чеського бізнесу немає багато тих, хто б відкрито критикував Росію і допомагав Україні. Квідо інший. Власник чеської машинобудівної фірми Ізоліт-Браво, має 11 вантажівок, які після анексії Криму почали возити в Україну гуманітарну допомогу. В його цеху висить український прапор, він пам’ятає окупацію 1968 року і знає, наскільки важлива підтримка і допомога для нас.

Докоупіл – чеський волонтер організації ” Людина в біді”, координатор гуманітарної допомоги з Чехії.

Які тільки українські бюрократичні ребуси не доводилось розплутувати Іво…)))

Відомий фотограф, правозахисник, еколог і мандрівник. Він завжди супроводжує чеський конвой до місця призначення. “Людина в біді” є єдиною західною організацією, яка працює на Донбасі.Коди Міхал Кісліцкі – людина з неймовірно добрим, великим серцем, переповненим Божої благодаті, віри в нас і терпіння.

З Коди познайомились нещодавно, і якось відразу він став такий свій, близький і рідний.

Вже більше року чеський волонтер їздить на схід України. Повертаючись, у всіх куточках Чехії проводить семінари на тему війни в Україні. Пояснює чехам, що насправді діється на Донбасі.

Він достукується до сотень людських сердець, і люди допомагають українцям на лінії фронту вижити. А ще є звичайні Чехи, які не втомлюються допомагати, попри всі політичні нюанси цієї країни.

Вони допомагають всім, хто цього зухвало потребує.

Бігають по друзях, збираючи допомогу, залишають теплий дім, сім’ю і без зайвих балачок везуть це добро за сотні, тисячі кілометрів біженцям, переселенцям, потерпілим від війни. Вони плачуть і радіють разом з нами, їм болить, коли болить нам, вони щиро вірять в нас, в нашу перемогу і відновлення України.

В них щирі очі повні розуміння, підтримки і співчуття. І ми вдячні Богу за кожного з них.

Ось така вона – Чехія, з мого погляду і мого досвіду. Миру всім нам, бо без нього все решта не має сенсу.”